ВСЕУКРАЇНСЬКА ПРОФСПІЛКА
ЖУРНАЛІСТІВ

Свобода преси в українському контексті

Свобода преси в українському контексті
42068 ПЕРЕГЛЯДІВ

3 травня відзначають Всесвітній день свободи медіа. Напередодні цього дня Інститут масової інформації за підтримки Міжнародного фонду "Відродження " організували онлайн-дискусію на тему " Свобода преси. Український контекст".
Так, спікери обговорили стан свободи слова в Україні наразі, з'ясували з представниками Вищої ради правосуддя кримінальні правопорушення стосовно прав журналістів, анонсували інформацію щодо перешкоджання журналістської діяльності на окупованій території.
Насамперед на онлайн-дискусії повідомили, що свобода слова та доступ до інформації є важливим пріоритетом для того, щоб Україна розвивалася, як демократична, незалежна держава.
На думку експертів ІМІ медіаспільнота зіткнулася з такими проблемами, як фізична агресія до журналістів та обмеження доступу до відкритих засідань.
За словами заступника голови Представництва ЄС в Україні Ремі Дюфло Європейський Союз підтримує медіасферу України в боротьбі з прокремлівською дезінформацією. Позитивним зрушенням стало державне фінансування медіасфери. Водночас важливо гарантувати незалежний штаб суспільного телебачення. Наглядова рада є ключовим елементом забезпечення формування незалежного телерадіомовлення на основі принципу відкритої конференції. ЄС разом із міжнародною організацією слідкує за безкарністю виконавців злочину щодо журналістів. Усі розслідування мають бути прозорими та відкритими. Ремі Дюфло стверджує, що в центрі будь-якої реформи має бути відкритий та систематизований діалог між органами влади України та представниками медіаспільноти.
Керівниця Київського бюро Радіо Свобода Інна Кузнецьова говорить, що напади на журналістів на окупованих територіях збільшуються. Так, журналістів в Криму переслідуються досить давно. Через тиск російської влади 27 журналістів припинили співпрацю з "Крим.Реалії", а 29 - покинули Крим за ці сім років. Перешкоджання журналістській діяльності на Україні значно менше, а ніж на окупованій території. Існує проблема неефективного розслідування. Судова система виправдовує порушників, не захищаючи журналістів. До прикладу, справа Андрія Портнова, який оприлюднив персональні дані водіїв, які працюють з журналістами "Радіо Свобода". Ці дані не були відомі широкому загалу. Суди відмовили представникам " Радіо Свобода " у задоволенні позову, не проаналізувавши аргументи водіїв програми "Схеми". Це ще раз підтверджує той факт, що суди підтримують такі дії. Тобто вони вважають, що оприлюднення особистих даних без відома власника є нормальним та допустимим рішенням.
Виконувач обов'язків Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький стверджує, що в березні 2020 року Вища рада правосуддя затвердила положення, рекомендації, які вказують на те, що журналісти мають доступ до судових процесів там, де це процесуальне законодавство дозволяє. Зокрема, мова не йде про справи насильницького характеру, злочини щодо малолітніх осіб, справи державної таємниці чи особистого життя людини. Згідно з карантинними умовами представники Вищої ради правосуддя анонсувала, що судові справи мають перейти на електронні засоби комунікації. І лише в деяких випадках журналісти матимуть змогу перебувати в стінах українського суду за наявності 10 кв.м. на одну особу. До того ж журналісти залишаються містком між суспільством та судовою ланкою. Попит на інформацію в XXI столітті високий. Але судова система України ще не готова розуміти важливість журналістської діяльності. Ба більше, за словами Олексія Маловацького, журналістів сприймають, як ворогів. Важливо будувати соціальний діалог між суддями та журналістам. Адже є потреба в справедливих судах, і є попит на інформацію про судову владу. Останній теж важливо, щоб її вірили.
Директор департаменту комунікації внутрішніх справ України Артем Шевченко говорить, що Національна поліція України проводить досудові розслідування цієї категорії та намагається робити це по можливості якісніше й швидше. Але поліція діє в тісній взаємодії з прокуратурою. Так, протягом першого кварталу 2021 року (січень-березень) органами досудового розслідування Національної поліції України розпочато розслідування за 48 (така цифра була й у 2020 році на цей період) кримінальними правопорушення щодо перешкоджання журналістської діяльності. З них 37 кримінальних правопорушень за ст. 171 ККУ. 11 - за ст. 345-1 ККУ. За вищими статтями, такими як 347-1 ККУ, 348-1 ККУ, 349-1 ККУ, правопорушення за перший квартал не були зареєстровані.
В Харківській області розпочато 7 кримінальних проваджень, у Запорізькій та місті Києві по 5, в Закарпатській та Одеській по 4, в Донецькій, Львівській та Херсонській по 3, в Полтавській, Хмельницькій, Чернігівський по 2, у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Київській та в місті Севастополі по 1. До суду в першому кварталі цього року було направлено 3 кримінальних правопорушення (у 2020 році 2 кримінальних правопорушення). У 2021 році закрито 12 кримінальних правопорушень (у 2020 38 з 48 кримінальних правопорушень). Загалом на 31 березня 2021 року зареєстровано 174 кримінальних правопорушень. З них за статтею 171 ККУ 112 кримінальних правопорушень, за статтею 345-1 ККУ - 52, за статтею 347-1 - 8, 348-1 - 2. Також у 8 кримінальних правопорушень розслідування припинили внаслідок розшуку підозрюваних. Такі дані надає головний слідчий управління Національної поліції України.

© 2016 ВСЕУКРАЇНСЬКА ПРОФСПІЛКА ЖУРНАЛІСТІВ

Мої відео