Байден згоден й надалі підтримувати Україну: що означав телефонний дзвінок президента США до Москви?
Дехто сприйняв дзвінок Байдена до Путіна, як прояв слабкості та зраду щодо України. Нинішній президент США озвучив у телефонній розмові, що згоден співпрацювати з РФ надалі, хоча й в деяких аспектах. Та чи можна ці події називати загрозою для України й втратою союзника? Для того, щоб розібратися у намірах та позиції нової адміністрації США потрібно проаналізувати зміну їх зовнішньої політики. Тільки після цього можна давати оцінку діям Джо Байдена.
США почало змінювати свої підходи до зовнішньої політики тоді, коли увага більшості була прикута до українських кордонів. Після того, як Джо Байден переміг на президентських виборах дещо змінилося. Зокрема адміністрація почала використовувати прямий зв’язок з партнерами, як відкритий, так і закритий. Міжнародна політика після інавгурації Байдена значно покращилася. Нова команда президента США не мали наміру розв'язувати усі проблеми одним махом, це було видно ще на першій пресконференції. Тоді Байден сказав, що нинішня адміністрація рухається в потрібному напрямку й прогрес буде, але він не буде помітний вже одразу.
Джо Байден мав до президенства колосальний досвід державного управління й міжнародної політики. В Україні Зеленський з нетерпінням очікував розмови з нинішнім президентом США, щоб впевнитися у підтримці Байдена. Експерти говорять, що союз країн не вимірюється лише телефонним дзвінком. Новообраний президент США не раз наголошував, що буде досі підтримувати Україну. Хвилювання було у всіх, тому що потрібно було показати себе у хорошому світлі перед новим президентом США. Ця телефонна розмова була важливою для Зеленського, тому що його команда й він прийшли до влади під тиском з боку попереднього президента США. Трамп у свій час тиснув на владу України, щоб вона зробила певні рішення вигідні для нього особисто. Зеленський каже, що Байден за підтримку України не просить нічого замість особисто для себе.
Влада столиці України добре знає, як ввести нові реформи або покращити інфраструктуру, але роблять це вже тоді, коли відчувають поштовх з боку західних партнерів. Можна припустити, що Байден та його адміністрації спеціально відкладали дзвінок до Києва, щоб змусити їх повернутися до реформаторського життя. Таку дію можна вже назвати дидактичною з боку США. Держсекретар Ентоні Блінкер та інші люди з команди Байдена не раз підкреслювали, що підтримка України залишається незмінною. Однак інша справа почути ці слова від самого Джо Байдена. Після розмови Зеленського й Байдена виникла нова хвиля тривоги з боку України. Вже почалося після того, як президент США погодився із фразою одного із журналістів, що Путіна можна називати «вбивцею». Це стосується не тільки відносин США й Росії, а й зачіплює ситуацію в Україні.
Вже давно відомо, що Росія на слова та дії Америки починає мстити та наступати на слабшу сторону, тобто Україну, щоб показати своє незадоволення. Буде не правдою, якщо сказати, що остання хвиля на Україну з боку Росії була викликана словами Байдена, бо вона готувалася вже задовго й добре продумана. Нова адміністрація США швидко зреагувала й увімкнути інших західних партнерів. Однак розмовляти потрібно було з організатором конфлікту, тому Байден й подзвонив до Москви. США вже давно зрозуміли, що зв’язок має бути завжди відкритим. Саміти та розмови лідери країн мають проводити навіть з тими, хто їм м'яко кажучи, не подобається. Зустрічі можуть бути такими, як у Путіна з Трампом й розмов «крізь зуби» між Путіном й Обамою. Телефонна розмова Байдена з Путіном була про наступ на Україну і його припинення.