Forbes як проросійський рупор, або гібридна війна чужими руками

Коли я стикаюся з відвертими фейками чи сумнівної достовірності новинами, від яких завжди пахне відсутністю журналістської етики і брудними грошима, відчуваю дивне і неприємне змішане почуття.

Напевно, в усьому винна наявність «комплексу совісті», який в мені ще досить міцний, не зважаючи на життєвий досвід. А можливо, я ще звертаю увагу і на авторів подібних опусів, і на джерело, якє вважає за можливе їх публікувати.

Кілька днів тому в журналі Forbes був опублікований матеріал про Україну. Автор статті стверджує, що відносини між США і Україною різко погіршуються, а президент Володимир Зеленський «провалив» українську зовнішню політику.

Подібний антиукраїнський матеріал був би очікуваним від будь-якого великого російського видання, та ще перед зустріччю Зеленського і Байдена. І, власне кажучи, таких матеріалів в той час публікувалося пропагандистськими каналами РФ в достатній кількості.

Але «Форбс» і зараз?

Але для нашого прикладу я згадаю статтю з російського сайту «Репортер», чи публікацію на сайті українського журналу «Фокус» ...

Обидва матеріали говорять про те, що жодних перспектив для подальших відносин США і України не існує, і взагалі Україна знаходиться на межі колапсу через власні внутрішньополітичні і економічні проблеми... А отже, й жодних позитивних результатів Києву від зустрічі президентів двох країн чекати не варто...

Примітно, що життя не просто довело протилежне, але і викрило автора статей у відвертій брехні і спробах дешевих маніпуляцій. До речі, цим автором обох публікацій виявився такий собі «журналіст-колумніст» Кеннет Рапоза, який працює в американському журналі Forbes. І, як виявилося, подібних статей - «прогнозів», вся цінність яких, мабуть, обмежується сумою їх оплати, у цього «журналіста» безліч.

Згадаймо прогноз Рапози 2017 року у тому ж «Форбс», де цей «майстер слова» яскраво заявляє з прицілом на західний світ у відповідь сенатору США Джону Маккейну про те, що Росія нібито «більше не бензоколонка». І згадаємо «відповідь» на цей прогноз, опублікований в російській «Независимой газете», але вже через 4 роки - в 2021. Цитую: «зниження частки сировинної економіки РФ пов'язане з формальними, а не з фундаментальними причинами». Сенсації, і тоді, як виявилося, не було від слова «взагалі».

Повертаючись до чергової пропагандистської заяви Рапози, цілком природно, що російські ЗМІ типу «Регнум» вже відреагували статтею про те, що мовляв «Форбс» стверджує, що США «кинули» Київ. Українські проросійські ЗМІ типу заблокованої, але після цього помінявшої вивіску «Страна.UA», так само підхопили тези Рапози, опублікувавши текст про «охолодження» відносин між Києвом і Вашингтоном, де в 2021 році Рапозу називають «аналітиком», а в 2017, в тому ж проросійському «МК Лондон» - «оглядачем»...

В інтернеті дуже і дуже багато подібної аналітики. І так само «дуже» легко простежити творчий шлях «журналіста» Рапози, який з 2015 року є постійним автором пропагандистського «ІноСмі.Ру».

Саме так і працюють агенти впливу Росії в Європі та США. Саме це і є елемент тієї самої гібридної війни Росії проти всього цивілізованого світу. Просто в Україні, на жаль вже восьмий рік ця гібридна війна ведеться не лише за допомогою публікацій, а й за допомогою російської армії і російської зброї.

Так от. Коли я бачу явну брехню в солідних, із високим рейтингом у світі, засобах масової інформації, мене захльостує водночас почуття досади і розчарування. Досади від того, що видання чи інтернет-портал, який люди, які набагато більш педантичні, ніж я, вважали «пристойним», не гребують тиражувати чиєсь інформаційне сміття, яке абсолютно не спирається на факти. А розчарування - від того, що подібні «матеріали», як правило, сфабриковані погано, навіть незважаючи на явно великі кошти, сплачені виконавцю замовником.

Що ж стосовно того самого змішаного почуття, про яке я писав на початку цього матеріалу, то воно містить ще одну складову. І ця частина, як на мене,  переважує всі інші.

Знаєте, що це?

Це почуття огиди.

Андріа Лорткіпанідзе,

Інформаційно-аналітичний центр національної безпеки України

спеціально для EMPR