Лілія Гриневич: Ми починаємо розвиток цифрової освіти в Україні

Цифрові технології є невід’ємною частиною сучасної освіти в світі, однак в Україні ринок електронного освітнього контенту досі є малорозвиненим. Концепція реформування загальної середньої освіти в Україні передбачає впровадження сучасного освітнього середовища, зокрема електронного. Протягом 2018 року має бути створена національна е-платформа, здійснена розробка перших е-підручників, курсів дистанційного навчання для школярів та підвищення кваліфікації для вчителів. Проте численні технічні, регуляторні та фінансові бар’єри гальмують процес. Зокрема, неефективність державного управління в галузі, відсутність належного доступу до Інтернету та незадовільне технічне оснащення більшості шкіл.

Про це йшлося під час круглого столу «Нова якість освіти через цифрові технології: перспективи ринку E-learning в Україні» за участі Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич 17 травня 2018 року. Його головна мета – обговорити проблематику ринку цифрової освіти з представниками влади, бізнесу, громадськості, експертних кіл та представниками регіонів України.

Наразі ситуація в Україні є такою, що на паперові підручники в бюджеті на 2018 рік передбачено 732 млн грн, а на електронні – лише 40,9 млн грн. Відповідно до даних Інституту освітньої аналітики з 16 тис. закладів середньої освіти в країні лише 5,6 тис., або 34% , мають понад 20 комп’ютерів.

«Реформування освіти відіграє важливу роль для розвитку економіки та суспільства. І це підтверджено міжнародними дослідженнями. Відповідно до нового Закону «Про освіту» держава має безоплатно забезпечити підручниками, зокрема електронними, всіх школярів та вчителів. У цьому плані дуже важливими є два аспекти: по-перше, сучасний цифровий контент та його якість, по-друге, національна е-платформа, що має стати багатофункціональним та гнучким інструментом для впровадження е-learning. Ми починаємо розвиток цифрової освіти в Україні – створюється національна освітня платформа та е-підручники, але нам потрібна допомога. Зокрема, ми запрошуємо до співпраці програмістів та представників бізнесу. Сучасні технології в школі мотивуватимуть дітей до навчання і формуватимуть практичні навички та компетенції», – відзначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

За оцінкою BRDO поточний розмір ринку електронного освітнього контенту є незначним та складає всього 14,1 млн грн. При цьому з 3,9 млн учнів закладів середньої освіти лише 176 тис. осіб є користувачами електронних освітніх послуг. Зважаючи на низьку купівельну спроможність населення, стимулом до розвитку ринку цифрового освітнього контенту може стати державне замовлення та модель його закупівлі державою подібно до традиційних ринків освітніх матеріалів.

«Ринок потребує від держави зрозумілої політики і чіткої стратегії щодо цифрових освітніх технологій – дорожньої карти, яка дозволить бізнесу планувати діяльність і розробляти інноваційні продукти. Паралельні кроки – забезпечення необхідного технічного оснащення у школах, доступність електронних освітніх матеріалів та стимулювання вчителів до використання цифрових технологій. Світова практика свідчить, що країни з передовими системами освіти – Фінляндія, Швейцарія, Сінгапур, Корея, Уругвай – випереджають інших і за рівнем економічного розвитку», – наголосив керівник сектору IT BRDO Олександр Кубраков.

Повноцінному впровадженню e-learning також загрожують регуляторні вимоги поза освітньою сферою. Зокрема, санітарні правила та норми, затверджені МОЗ, обмежують кількість уроків із застосуванням технічних засобів навчання до 4 на тиждень для початкової школи і до 6 уроків для старшокласників – тобто менше одного уроку на день. Крім того, розглядається включення до санітарних норм вимог щодо площі у 4,5 м2 на одного учня при роботі з комп’ютерною технікою. Це означає необхідність забезпечити школи кабінетами площею понад 90 м2 та фактично унеможливлює розвиток e-learning.

Неврегульованість питання вимог щодо комплексної системи захисту інформації при використанні електронного контенту – персональних даних користувачів та державної інформаційної системи загалом – також є бар’єром для використання іноземних ресурсів чи хмарних технологій. Проте вони є важливими складовими сучасної електронної освіти.

До прийняття нового Закону «Про освіту» чіткого визначення е-підручника не існувало, однак наразі він розглядається як ключовий елемент освітніх цифрових технологій в школах. Такий підручник має забезпечити набуття не лише знань, а й компетенцій, а також зацікавити учнів до навчання завдяки максимальному використанню мультимедійного та інтерактивного наповнення.

Експерти BRDO разом з фахівцями МОН та Інституту модернізації змісту освіти вже розробили низку нормативних актів, призначених стати першим кроком для запровадження цифрової освіти. Зокрема, Положення про електронний підручник та постанова КМУ «Про національну електронну платформу», що вже пройшли громадське обговорення та наразі знаходяться на етапі затвердження.

Для повноцінного впровадження е-підручників необхідно також розробити: