Члени Національної ради взяли участь в комітетських слуханнях щодо боротьби з фейками
28 лютого Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики провів слухання на тему «Стоп фейк: проблеми законодавчого регулювання відповідальності за дефамацію в медіа», на які були запрошені народні депутати, представники державних органів, громадськості, медіа. У заході взяли участь заступник голови Національної ради Уляна Фещук і члени регуляторного органу Валентин Коваль, Сергій Костинський та Олег Черниш.
За словами голови Комітету Вікторії Сюмар, комітет хоче покласти початок професійній дискусії на тему викликів у сучасному світі постправди і фейків, адже на них треба формувати відповідь. Вона сказала, що питання поширення неправдивої інформації нині турбує багато країн. Наприкінці минулого року Європейська Комісія оголосила публічні дебати про те, як протидіяти фейкам і пропаганді.
Країни світу нарешті зрозуміли, що фейки – це проблема не лише України. Народний депутат Артур Герасимов розповів про те, що на зимовій сесії Парламентської Асамблеї ОБСЄ ключовою темою обговорення стало поширення фейкових новин. Делегації висловлюють занепокоєння масштабами, яких це явище набуло в Європі та Північній Америці, тож чимало країн нині готові переймати досвід України у протидії йому.
Сергій Костинський поділився практичними аспектами діяльності Національної ради, які можуть допомогти напрацювати зміни до законодавства. Він нагадав про випадок, коли телеканал «NEWSONE» отримав попередження за розповсюдження неправдивої інформації про засідання комітету з фінансових питань Конгресу США щодо корупції в Нацбанку. Ухваленню цього рішення сприяли відповідні повідомлення в медіа, які розвінчали маніпулятивну інформацію. При цьому Національна рада опиралася також на висновок Незалежної медійної ради, яка також побачила порушення законодавства та редакційного статуту телеканалу в повідомленні «NEWSONE». «Це унікальний випадок, насправді у нас немає ні можливостей, ні ресурсів, ані повноважень досліджувати кожну новину й методом розслідування доводити, що вона є справжньою чи несправжньою», – сказав Сергій Костинський. У цьому аспекті актуальною є діяльність співрегуляторного органу, який міг би брати на себе функцію надавати рекомендації Національній раді щодо тих чи інших сюжетів і епізодів, що вони є фейковими або ж об’єктивними і правдивими. «Я вважаю, що це точно унеможливило би звинувачення в тиску або переслідуванні, тому що це була би позиція Національної ради, яка повністю базується на позиції незалежних фахівців».
Також Сергій Костинський зауважив, що в законодавстві є певна прогалина в питанні спростування медіа поширеної неправдивої інформації. Сьогодні громадяни самостійно доводять дефамацію в суді й добиваються її спростування у ЗМІ. Водночас позивач повинен мати право за рішенням суду звернутися до регуляторного органу з проханням провести перевірку, оскільки він через суд довів, що була поширена неправда. І вже на підставі рішення суду Національна рада могла б ухвалювати рішення й застосовувати санкції.
Серед додаткових системних заходів, які певною мірою унеможливлювали б появу фейків, Сергій Костинський назвав поширення регуляторних повноважень Національної ради на телерадіомовлення в інтернеті. Таким чином, регулятор міг би застосовувати норми закону і до мовників, які працюють у цьому сегменті.
Також дискусійним є питання щодо обмеження можливості політичним діячам виступати у ролі теле- і радіоведучих, адже багато маніпуляцій і фейків з’являються саме у такий спосіб.
Народні депутати, представники громадськості висловили свої пропозиції щодо можливих законодавчих змін стосовно відповідальності за поширення фейків. Вони будуть опрацьовані комітетом, відтак далі обговорюватимуться у широкому експертному середовищі.
