Відкриття Меморіального комплексу січовикам Карпатської України
Меморіальний комплекс полеглим січовикам Карпатської України відкрили та освятили 15 жовтня на Верецькому перевалі у с. Климець Сколівського району Львівської області. Саме тут у 1939 році були розстріляні сотні українських патріотів, які відстоювали право українського народу на незалежність.
В урочистостях взяла участь Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, дід якої був головним командантом Карпатської Січі. «Історія цінна не лише сама по собі – як пам’ять про минуле, про наших пращурів, а й тим, чого вона нас навчає. А навчає вона нас простій, але важливій речі: у тяжкі часи нація виживає завдяки людям, які здатні положити життя заради неї. Заради волі та незалежності власного народу. І сьогодні ми маємо не тільки вшановувати їх і пишатися ними, а й спитати себе: чи робимо ми все можливе й неможливе заради свободи нашої країни – так, як це робили вони?», – зазначила Віце-прем’єр-міністр.
За її словами, Карпатська Україна була «відчайдушною спробою» утвердити незалежну Україну в часи, коли великі, «історичні» держави зникали з європейської мапи, перетворюючись на окуповані або підпорядковані території, як, наприклад, Чехословаччина. Саме в цей час на сході Європи виникла Карпатська Україна, що заявила про право українців жити власним життям.
«Чи розуміли ці люди, що ця спроба тоді була приреченою? Напевне так. Але це розуміння не завадило їм діяти. Бо сміливий – не той, хто не лякається. Сміливий – той, хто лякається, але вірить в те, що робить і робить те, що мусить, те, до чого покликаний. Вони були покликані чимось таким, що було вищим за раціональний вибір, вищим за користь, вищим за звичайне прагнення до людського щастя. І вони слідували своєму покликанню. Хоча й довелося сплатити за це велику ціну. Для мого діда ціною були десятиліття заслання і таборів Гулагу, після яких його здоров’я вже не відновилося. Для хлопців, що лежать тут – ціною було життя вже на початку боротьби. Молоде життя, яке, за великим рахунком тільки-но починалося. Але я чітко знаю: жоден з них не шкодував про вибір, який він зробив. І я упевнена, що так само думали ті, хто боровся за Україну в лавах Карпатської Січі, в підрозділах УПА, на Євромайдані чи в Донецькому аеропорту», – підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона подякувала голові Львівської обласної ради Олександрові Ганущину та голові Львівської ОДА Олегові Синютці за ініціативу та реалізацію проекту створення меморіалу. «Дуже приємно, що місцева влада розуміє, наскільки важливо зберігати і шанувати історичну пам'ять для того, щоб впевнено рухатися вперед, до перемог», – зазначила Віце-прем’єр-міністр.
Довідково
У жовтні-листопаді 2008 р. комунальне підприємство Львівської обласної ради «Доля» за дорученням Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій провело пошук місць поховань воїнів Карпатської Січі на Верецькому перевалі. Дослідження проводилися в околиці сіл Жупани Сколівського району Львівської області та Верб'яж Воловецького району Закарпатської області. Як свідчать знайдені під час розкопок матеріали, це були вояки Карпатської Січі – галичани, розстріляні на Верецькому перевалі у березні 1939 р.
Найбільша битва розгорнулась 15 березня на Красному полі – рівнині, що лежала на правому березі річки Тиса поблизу міста Хуст. У цьому бою загинуло близько 230 січовиків, чеських воїнів і добровольців. На центральному напрямі бої відбулися на околиці міст Свалява та Іршава. Січовики втратили близько 200 убитими і понад 400 пораненими, у полон було взято біля 300 осіб. У боях на лінії фронту від Королева до Хуста угорці полонили багато чехів і 450 січовиків, серед яких було чимало галичан. 18 березня 1939 р. останні захисники Карпатської України припинили опір.
Убитих січовиків поховали на Верецькому перевалі, за кілька метрів від лінії тодішнього кордону. На братській могилі поставили дерев'яний хрест.
Інші групи січовиків було розстріляно праворуч від перевалу з боку Глухівського верху та поблизу глибокої долини. Тут було вбито 230 вояків Карпатської Січі. Загальна кількість січовиків, розстріляних на Верецькому перевалі, становила від 500 до 600 осіб.
Дід Іванни Климпуш-Цинцадзе, Дмитро Климпуш, у листопаді 1938 року на запрошення Августина Волошина долучився до створення Карпатської Січі та очолив її, ставши головним командантом.
