Іванна Климпуш-Цинцадзе: ЄС може виділити додаткові кошти на створення служби крові в Україні
Європейський Союз може виділити Україні додаткову фінансову допомогу для створення національної служби крові. Про це під час конференції «Висвітлення євроінтеграції в медіа: чого бракує» повідомила Віце–прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.
«Ця реформа передбачає великі фінансові витрати. Ми ведемо прямий діалог з партнерами і вже маємо обіцянку від ЄС про виділення додаткової грошової допомоги для створення цієї служби», – повідомила Віце-прем’єр-міністр.
Вона нагадала, що 20 лютого Уряд схвалив Стратегію розвитку національної системи крові. Вона передбачає абсолютну зміну структури і створення системи крові на національному, регіональному та госпітальному (госпітальні округи – ред.) рівнях.
«Реформа досить довготривала, але вона стосується кожного. У нас, наших батьків чи наших дітей може з’явитися потреба скористатися препаратами крові, і всі ми зацікавлені в тому, щоб вони були якісними, перевіреними, правильно збереженими і безпечними», - наголосила вона.
Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що реформування системи крові є одним із зобов’язань нашої держави в межах Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Це наочний приклад того, як виконання Угоди практично вплине на життя громадян.
«Тому я наполягаю на тому, що всі пріоритетні плани дій Уряду повинні формуватися з євроінтеграційним стрижнем», – наголосила Віце-прем'єр-міністр.
За її словами, євроінтеграційна складова має враховуватися при ухваленні будь-яких важливих законів, актів та рішень, починаючи з реформи освіти і закінчуючи будівництвом інфраструктури та безпечністю перевезень. Утім, дуже часто євроінтеграційні ініціативи не знаходять підтримки у профільних міністерствах і Парламенті. «До реформування деяких галузей ми не можемо дістатися через те, що немає бази, необхідних змін у законодавстві. Є галузі, у яких ми не просунулись взагалі саме через те, що Верховна Рада не може ухвалити законопроекти, які б дали можливість розвиватися далі», – сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Як приклад вона навела урядовий законопроект «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо уповноваженого економічного оператора та спрощень митних формальностей». Верховна Рада вже протягом трьох років не може ухвалити цей документ, що закладає передумови для майбутнього визнання статусу уповноважених економічних операторів, наданий митними органами України, у країнах ЄС. На практиці імплементація такого закону підвищить конкурентоспроможність українських підприємств на зовнішньому та внутрішньому ринках.
Довідково
20 лютого Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію розвитку національної системи крові. Вона передбачає запровадження європейських стандартів та практик діяльності системи крові. Нові підходи базуються на принципах безпечності, доступності, підзвітності, інноваційності та фінансової ефективності.
Згідно з документом, в Україні мають сформувати трирівневу систему крові: на національному, регіональному та госпітальному рівнях. Зокрема, на національному рівні вперше планують створити Трансфузіологічний центр. Він здійснюватиме функцію управління та координації системи крові та моніторингу її функціонування. На регіональному рівні центри крові централізовано заготовлятимуть, тестуватимуть, перероблятимуть, зберігатимуть та розподілятимуть донорську кров та її компоненти. Зі свого боку, відділення трансфузіології мають трансформуватись у лікарняні банки крові у складі закладів охорони здоров’я (госпітальний рівень).
Крім того, Стратегія передбачає перегляд системи фінансування. Потенційно воно здійснюватиметься з кількох джерел: державний та місцевий бюджети, кошти міжнародних партнерів, а також за рахунок механізмів державно-приватного партнерства.
