ВСЕУКРАЇНСЬКА ПРОФСПІЛКА
ЖУРНАЛІСТІВ

Як карантин змінив українську освіту: поговорили з директором Благовіщенського НВК №2 Олександром Чучаєвим

 Як карантин змінив українську освіту: поговорили з директором Благовіщенського НВК №2 Олександром Чучаєвим
66718 ПЕРЕГЛЯДІВ

Українські школи знову переживають вимушений карантин. З метою зниження рівня коронавірусної епідемії на період протиепідемічних обмежень, школярі знаходяться на суворому весняному локдауні. І якщо у 2020 році учні розуміли, що карантин тимчасовий та вимушений, то зараз ніхто не знає, коли навчання буде звичним та без дистанційки.
Протягом року українські школи перебували на дистанційній формі навчання або ж поверталися за парти. Однак, діти та вчителі вже звикли до цього режиму роботи. Вчителі використали масу нових підходів навчання, зрозуміли, що дітей зацікавлює, а що змушує фізично та емоційно виснажуватися.
Як карантин змінив українські школи та їх учнів? Директор Благовіщенського НВК No2 Олександр Чучаєв насамперед відзначає що світова пандемія боляче вдарила по освітньому процесу усіх країн світу. Безпековий фактор виявився домінувальним і відвідування закладів освіти стало неможливим, а сам освітній процес перейшов у дистанційний формат. Проте, Олександр Чучаєв відзначає, що карантин не змінював якоїсь конкретної цільової категорії, а змінив усе суспільство. Якщо ж говорити про освіту – вчителі, учні та їхні батьки змушені були підлаштуватися під нові формати реальності.
Кожна зі сторін цього рівнобедреного трикутника взаємовідповідальності шукала свої шляхи подолання проблем. Вчителі підбирали онлайн-інструменти для забезпечення якісного освітнього процесу в дистанційному режимі. Батьки учнів намагалися поєднати непоєднуване – працювати й допомагати в навчанні дітям. Школярі теж перебували в не меншому стресовому стані від такого неочікуваного переходу освіти в домашній формат. Їм довелося звикати до того, що зона їхнього особистого комфорту – власна кімната зі звичними, напівтрадиційними процесами, перетворилася у зону дискомфорту. Тепер школа перейшла до них додому. Це вимагало самостійності та високої концентрації, яких бракувало кожному і кожній.
"Перше, що змінив карантин – навчив школярів бути більш самостійними. Це водночас, як позитивне, так і негативне зрушення. Адже вмотивований учень із якісним батьківським контролем лише перетворював онлайн-навчання в ефективний процес. Невмотивований, без нагляду батьків учень, залишався поза онлайн-навчання і це поглиблювало проблеми із засвоєнням навчального матеріалу. Школярі, які відповідально ставляться до власної освіти, отримали можливість додатково засвоїти онлайн-курси та більш якісно підготуватися до ЗНО, а також розвинути свої творчі задатки. Натомість карантин позбавив учнів фактору соціалізації та безпосереднього живого спілкування з однолітками. Зріс попит на спілкування у межах соціальних мереж. І у більшості учнів покращилися інформаційно-цифрові навички та медіаграмотність. Хоча спостерігаються і негативні тенденції, коли учні занадто багато часу присвячують комп'ютерним іграм та спілкуванню у соціальних мережах. Тут, безперечно, найважливішу роль відіграють батьки, які допомагають раціонально спланувати день своєї дитини. Важливим впливом карантину для школярів стало тісне спілкування з батьками, які відтепер значно більше часу присвячують дітям під час дистанційного навчання. Безперечно, спільна діяльність батьків з дітьми є фундаментом побудови гарних стосунків у родині", - наголошує Олександр Чучаєв.
До того ж дистанційне навчання внесло корективи й в розвиток кожної дитини. Так, діти молодших класів засумували одне за одним, за веселощами на перервах та навіть вчителями. А от підлітки вже звикли до таких тривалих пауз в шкільній освіті й зрозуміли, що індивідуальне навчання теж приносить свої плоди. Ба більше, організовані, відповідальні діти змогли рухатися самостійно. Навчання в дома допомогло зрозуміти учням, що не завжди важливо йти в одну ногу з колегами. Як то кажуть: "Хто хоче вчитися, буде вчитися й самостійно. І не стане на заваді ніякий локдаун".
"Безперечно, навчання у класі з тісним спілкуванням з однолітками, дискусіями, обговореннями, дослідженнями та експериментами є більш ефективним, аніж онлайн-навчання. Враховуючи, що не у кожної родини є можливості виходу в інтернет для участі на уроці, наприклад у ZOOM, то офлайн урок дає значно більше можливостей для учнів. Однак, є багато прикладів, коли учні покращують свої навчальні досягнення саме в дистанційному форматі. І мова не про списування з інтернету чи просте відтворення інформації. Особисто проводжу уроки у ZOOM-форматі та часто спостерігаю, що учні, які в класі малоактивні, починають працювати продуктивніше, виконують завдання швидше, продукують оригінальні ідеї та загалом більш сконцентровані. Чим це пояснити? Мабуть, типом темпераменту. Адже у класі з 30 учнів більшості важко сконцентруватися, коли хтось вертиться, хтось щось говорить, або заважає. А в онлайн-форматі такий фактор зникає, якщо вчитель правильно спланує роботу і встановить чіткі правила спілкування онлайн. Переконаний, що якісне навчання залежить від внутрішньої мотивації. І чим вона вища, тим ефективнішим стає процес навчання незалежно від форми. Якщо учень має чітку мету і розуміє, для чого йому вчитися, він буде якісно працювати як в очному форматі навчання за партою, так і дистанційно", - стверджує директор Благовіщенського НВК No 2.
Проте, є й ті діти, які за певних обставин почали стрімко відставати в навчанні. Батьки до останнього намагалися підтягнути знання своєї дитини самостійно. Однак, надії могли не приносити позитивні результати. Тож кількість запитів на репетиторство, стверджують фахівці, значно зросло в період карантину та дистанційки. А от директор Олександр Чучаєв переконаний на всі 100%, що якщо маєш бажання, навчитися можна й в школі, у будь-якого вчителя.
" Є вдосталь прикладів, коли учні вчаться в одного вчителя, хтось відвідує репетитора і не дуже вдало складає ЗНО, а інші учні – працюють в класі й самостійно, отримують гарні бали ЗНО. Попит на репетиторів якщо й зріс, то виключно через страх батьків, що діти втратять знання під час дистанційного навчання. Насправді ж, що робота з вчителем, що робота в дистанційному форматі вимагає працелюбності, концентрації й самостійності", - говорить Олександр Чучаєв.
Зараз школярі почали сприймати навчання серйозніше. Вони зрозуміли, що це потрібно їм, а не вчителям чи батькам. Та й останні помітили, що їх діти самоорганізовані. Вони самі конспектують матеріал, виходять на відеозв'язок з вчителями та менше порушують дедлайни.
" Під час освітнього процесу кожен вчитель намагається поповнювати інструментарій для проведення ідеального уроку. Уроку, який буде ефективним, пізнавальним, мотиваційним і практичним. Для цього варто вчитися, шукати ідеї, намагатися їх випробовувати на уроках. До прикладу, на своїх уроках я часто використовую кейс-технологію, з учнями ми створюємо ментальні мапи, історичні комікси, блок-схеми. Під час розробки онлайн-уроків з історії використовую такі методики, які дозволяють глибше вивчити матеріал та структурувати інформацію. Наприклад, вивчаючи тему "Друга Річ Посполита", використовую комікси, історичні анекдоти та цитати історичних діячів. Аби розкрити мегаоб’ємну тему "Держави Передньої та Центральної Азії та Латинської Америки в міжвоєнний період" використовую методику скетчноутингу – створення нотаток у вигляді замальовок і схемок. До кожного уроку добираю відповідну візуалізацію, хроніку та джерела. Якщо говорити про онлайн-уроки, то методики, які використовуються у класі варто і можливо видозмінювати. Наприклад, на початку уроку у ZOOM, аби перевірити кожного учня у процесі навчання, я використовую вправу «Знайди лівшу» - учням пропонується 5-6 картинок із зображенням людей. Учням необхідно відгадати, хто з них лівша. По завершенні обговорення я жартую, що і сам не знаю, хто з них хто, а просто хотів зацікавити всіх. Також можна використовувати картинки, на яких учні мають знайти свинок, котиків, собачок тощо. Дуже учні люблять працювати з віртуальними дошками, такими інструментами як Padlet. Важливо використовувати й інтерактиви під час навчання. Для цього найкращим є гейміфікований інструмент – Kahoot. Для рефлексії чудово заходить Mentimeter. Наприклад, напишіть, що вам сьогодні найбільше запам’яталося? І учні вносять швидко свої думки, а платформа формує хмари слів. Загалом, все залежить від вчителя, наскільки він готовий змінюватися. Тоді не важливо, яка методика і який інструмент використовується. Головне – подача від вчителя", - стверджує директор.
А також додає, що вчителям варто більш якісно готуватися до онлайн-уроків і не перетворювати дистанційне навчання на скидування завдань у класрум чи вайбер. Однак існує інша проблема – учні мало виходять на зв'язок під час онлайн-уроків. Причин багато. Та все ж батькам варто формувати самостійність своїх дітей, аби вони відповідально ставилися до дистанційного навчання. Держава ж повинна забезпечити кожного вчителя та учня засобами для проведення такого формату навчання. Тільки тоді можна вимагати від усіх учасників освітнього процесу повноцінного виконання своїх обов’язків.

© 2016 ВСЕУКРАЇНСЬКА ПРОФСПІЛКА ЖУРНАЛІСТІВ

Мої відео